появлення
ПОЯВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. появитися. - І що ж, Несторе? - звернувсь я, щиро врадуваний його появленням. - Як поживаєте? (Коб., III, 1956, 102); У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий, і потім - років мабуть із десять підряд - мати казали, що мене витягли з колодязя (Вишня, І, 1956, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | появлення | появлення |
Родовий | появлення | появлень |
Давальний | появленню | появленням |
Знахідний | появлення | появлення |
Орудний | появленням | появленнями |
Місцевий | на/у появленні | на/у появленнях |
Кличний | появлення | появлення |