поїдом
ПОЇДОМ, присл.: @ Поїдом їсти: а) безперервно і сильно кусати, жалити (про комах). Комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись (Довж., Зач. Десна, 1957, 463); б) те саме, що їсти живцем (див. живцем) (про людей). Вислужуються [наглядачки] перед комендантом, поїдом їдять відданих під їхню опіку людей (Хижняк, Тамара, 1959, 187); Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Дмит., Наречена, 1959, 147); Кіндрат таки не втерпів, купив хустку. Він знав, що жінка і лаятиме його, і радітиме, і поїдом їстиме (Гуц., Скупана.., 1965, 172); в) терзати, мучити (про думки, почуття і т. ін.). Поїдом їла нудьга, бо відчував [Микоша] у собі якісь сили й не знав, до чого їх докласти (Полт., Повість.., 1960, 269).
поїд
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поїд | поїди |
Родовий | поїду | поїдів |
Давальний | поїдові, поїду | поїдам |
Знахідний | поїд | поїди |
Орудний | поїдом | поїдами |
Місцевий | на/у поїді | на/у поїдах |
Кличний | поїде | поїди |