преосвященство
ПРЕОСВЯЩЕНСТВО, а, с., у сполуч. із займ. його, ї х, ваше, церк. Титулування єпископа. - Я... в... ваше преосвященство!.. Хлопці на великдень на радощах так дзеленькали, що дзвін трохи луснув, - сказав отець Харитін (Н.-Лев., III, 1956, 193); - Кажуть, вечірню сам святий отець, його преосвященство, правити буде... (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 439).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | преосвященство | преосвященства |
Родовий | преосвященства | преосвященствів |
Давальний | преосвященствові, преосвященству | преосвященствам |
Знахідний | преосвященство | преосвященствів |
Орудний | преосвященством | преосвященствами |
Місцевий | на/у преосвященствові | на/у преосвященствах |
Кличний | преосвященству | преосвященства |