преподобитися
ПРЕПОДОБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. преподобляться; недок. і док., рел., заст. Ставати святим, праведним. Галайда кричить: «Батьку! Стійте!.. пропадаю! Постривайте, не вбивайте: Там моя Оксана. Годиночку, батьки мої! Я її достану!» «Добре, добре!.. Залізняче, Гукни, щоб палили. Преподобиться з ляхами... А ти, сизокрилий, Найдеш іншу» (Шевч., І, 1963, 125); // кому, до кого. Уподібнюватися. Цар Давид.. колись преподобився богові (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | преподоблюся | преподобимося |
2 особа | преподобишся | преподобитеся |
3 особа | преподобиться | преподобляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | преподобитимуся | преподобитимемося |
2 особа | преподобитимешся | преподобитиметеся |
3 особа | преподобитиметься | преподобитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | преподобився | преподобилися |
Жіночий рід | преподобилася | |
Середній рід | преподобилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | преподобімося | |
2 особа | преподобся | преподобіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | преподоблячись | |
Минулий час | преподобившись |