пресвітер
ПРЕСВІТЕР, а, ч. 1. У православній і католицькій церквах - священик. Як тільки з'явився князь у дверях, пресвітер Ларивон сотворив коротку молитву (Загреб., Диво, 1968, 698).
2. У кальвіністів Англії, Нідерландів та деяких інших країн і в більшості християнських сект - виборний керівник релігійної громади. Роман був дуже богомільний і знав добре святе письмо, а такі люде, як Роман, змінивши свої погляди та пересвідчення, були небезпечні для батюшки: вони приставали на штунду і потім ставали навіть штундівськими пресвітерами і привідцями (Н.-Лев., VI, 1966, 413); Баптисти об'єднуються в общини, на чолі яких стоять виборні - пресвітери (Наука.., 1, 1958, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пресвітер | пресвітери |
Родовий | пресвітера | пресвітерів |
Давальний | пресвітерові, пресвітеру | пресвітерам |
Знахідний | пресвітера | пресвітерів |
Орудний | пресвітером | пресвітерами |
Місцевий | на/у пресвітері, пресвітерові | на/у пресвітерах |
Кличний | пресвітере | пресвітери |