ПРЕЧУДЕСНО, розм. Присл. до пречудесний. [Воздвиженський:] А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (Кроп., II, 1958, 251); Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово - розцвітай же, слово! (Тич., II, 1957, 178).