приблудний
ПРИБЛУДНИЙ, а, е, розм. 1. Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось. Гість лучився - от і всього.. Гість приблудний - більш нічого (Граб., І, 1959, 462); Муравйов. Не той, київський.., а свій Муравйов, південний, той самий приблудний комбриг, що торік під час відступу, розгубивши свою бригаду, прибився був до їхньої колони (Гончар, II, 1959, 283); // Який прибув звідки-небудь; немісцевий, чужий. Вони розмовляли про щось своє, хутірське, яке їм було діло до приблудного парубка, що приїхав руйнувати їхні хати? (Тют., Вир, 1964, 186); // Який не має постійного місця проживання. - Вона приблудна якась, - прошепотів мені над вухом Петро. - Речей ніяких не має (Хор., Ковила, 1960, 42); // Який прибився до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину). Катя роздивлялася по майстерні, шукаючи приблудну мавпу (Ільч., Серце жде, 1939, 112); // Здичавілий, бездомний (про тварину). Ходить, як приблудна вівця (Номис, 1864, № 10944); Якийсь приблудний пес перебіг дорогу (Шиян, Вибр., 1947, 307); * У порівн. [Михайло:] Сьогодня [сьогодні] я звелів зайнять Миколиного бика, що раз у раз вештається, як приблудний, та скирти обдирає (К.-Карий, І, 1960, 184).
2. заст. Позашлюбний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приблудний | приблудна | приблудне | приблудні |
Родовий | приблудного | приблудної | приблудного | приблудних |
Давальний | приблудному | приблудній | приблудному | приблудним |
Знахідний | приблудний, приблудного | приблудну | приблудне | приблудні, приблудних |
Орудний | приблудним | приблудною | приблудним | приблудними |
Місцевий | на/у приблудному, приблуднім | на/у приблудній | на/у приблудному, приблуднім | на/у приблудних |