приволікатися
ПРИВОЛІКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИВОЛОКТИСЯ, очуся, очешся і ПРИВОЛІКТИСЯ, очуся, очешся; мин. ч. приволікся, локлася, лося і ліклася, лося; док., розм. Приходити кудись дуже повільно, з трудом (від старості, хвороби, утоми і т. ін.). Слабим.. кроком і з ледве чутним, дрижачим звуком дзвінків приволоклася конина додому (Коб., І, 1956, 556); * Образно. Лишились тільки ватаг зі спузарем.. А коли і їх вже не стало, на засмучену полонину приволіклась мара та й нипа по стаї й по загородах, чи не лишилось чого для неї (Коцюб., II, 1955, 331); // тільки док., фам. Прийти, з'явитися куди-небудь (про когось небажаного, некликаного). За спиною гомонить погрозливий голос: - Так я й знав... Ти знову сюди приволікся? (Вас., II, 1959, 54); - Ти чого, Петре, до нас приволікся? Що тебе може в нас цікавити?.. А ти знаєш, що ми всі тебе ненавидимо? (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 88).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приволікаюся | приволікаємося |
2 особа | приволікаєшся | приволікаєтеся |
3 особа | приволікається | приволікаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приволікатимуся | приволікатимемося |
2 особа | приволікатимешся | приволікатиметеся |
3 особа | приволікатиметься | приволікатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приволікався | приволікалися |
Жіночий рід | приволікалася | |
Середній рід | приволікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приволікаймося | |
2 особа | приволікайся | приволікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приволікаючись | |
Минулий час | приволікавшись |