придибати
ПРИДИБАТИ, аю, аєш, док., розм. Прийти, дибаючи. Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас (Шевч., II, 1963, 90); Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап (Головко, І, 1957, 428); До діда придибав чорногуз, залопотів здоровим крилом, потерся об його ногу (Стельмах, І, 1962, 426).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | придибаю | придибаємо |
2 особа | придибаєш | придибаєте |
3 особа | придибає | придибають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | придибав | придибали |
Жіночий рід | придибала | |
Середній рід | придибало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | придибаймо | |
2 особа | придибай | придибайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | придибавши |