призабувати
ПРИЗАБУВАТИ, аю, аєш, недок., ПРИЗАБУТИ, уду, удеш, док., перех., розм. Забувати в якійсь мірі. - Тим часом мене тут призабули (Барв., Опов.., 1902, 317); Мама раз у раз писала з Кишинева: «Думай по-українськи, бо так плинно по-румунськи говориш, що я боюсь, там за рік зовсім призабудеш свою мову» (Вільде, Троянди.., 1961, 19).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | призабуваю | призабуваємо |
2 особа | призабуваєш | призабуваєте |
3 особа | призабуває | призабувають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | призабуватиму | призабуватимемо |
2 особа | призабуватимеш | призабуватимете |
3 особа | призабуватиме | призабуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | призабував | призабували |
Жіночий рід | призабувала | |
Середній рід | призабувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | призабуваймо | |
2 особа | призабувай | призабувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | призабуваючи | |
Минулий час | призабувавши |