призбираний
ПРИЗБИРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призбирати. Павло Житецький обіцяє всі призбирані їм [ним] матеріали лишити мені, щоб я продовжив [продовжував] його діло (Крим., Вибр., 1965, 581); Першим завданням стоїть таке: оволодівати марксизмом-ленінізмом, оволодівати всіма знаннями, призбираними й нагромадженими людством (Тич., III, 1957, 461); Маєточок, призбираний через довгі літа праці, щезав, мов сніг весною (Фр., IV, 1950, 496).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | призбираний | призбирана | призбиране | призбирані |
Родовий | призбираного | призбираної | призбираного | призбираних |
Давальний | призбираному | призбираній | призбираному | призбираним |
Знахідний | призбираний, призбираного | призбирану | призбиране | призбирані, призбираних |
Орудний | призбираним | призбираною | призбираним | призбираними |
Місцевий | на/у призбираному, призбиранім | на/у призбираній | на/у призбираному, призбиранім | на/у призбираних |