призивати
ПРИЗИВАТИ, аю, аєш, недок., ПРИЗВАТИ, зову, зовеш, док., перех. 1. Брати на військову службу. Селяни зрозуміли, що чим більше білі захоплювали землю, то тим більше їх призивали в армію.. (Ленін, 42, 1974, 298); Петро Тиша повернувся додому і застав повістку від воїнського начальника. Його призивали, як офіцера, до гетьманського війська (Панч, На калин. мості, 1965, 98); Ще аж перед тією війною призвали мене у солдати, в кінний запас (Горд., Цвіти.., 1951, 9).
2. рідко. Те саме, що кликати. Туман поле покриває, Мати сина призиває: «Вернись, синку, вернись, синку, Додомоньку - Змию тобі головоньку» (Укр.. лір. пісні, 1958, 460); Марусяк свиснув, призиваючи Марусю свистом, як собаку (Хотк., II, 1966, 208).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | призиваю | призиваємо |
2 особа | призиваєш | призиваєте |
3 особа | призиває | призивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | призиватиму | призиватимемо |
2 особа | призиватимеш | призиватимете |
3 особа | призиватиме | призиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | призивав | призивали |
Жіночий рід | призивала | |
Середній рід | призивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | призиваймо | |
2 особа | призивай | призивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | призиваючи | |
Минулий час | призивавши |