приказувати
ПРИКАЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКАЗАТИ, ажу, ажеш, док. 1. Казати яку-небудь приказку, слова якоїсь пісні відповідно до ситуації, події. Гості приказували, бажаючи Семенові та Мотрі і з води, і з роси повну торбу всякого добра (Коцюб., І, 1955, 44); - От сам оженишся, тоді й побачиш... - Еге, на сирій землі. Як у тій пісні співається, що «взяв собі паняночку - в чистім полі земляночку», - приказував Марко на прощання (Тют., Вир, 1964, 266); - Коли так, то нам вінець, ділу кінець, а богу слава, - приказав Зануда з покутя (Н.-Лев., III, 1956, 346); - Та там як скаже [Андрій], як прикаже, як тупне, та як ухопить мою Химку на «польки», так, ну, як ото вихор..! (Вишня, І, 1956, 18); // тільки недок. Говорити що-небудь, супроводжуючи якусь дію. Білі зуби рвали вкриті філоксерою корінці, котрі Маріора несито ковтала, приказуючи в одно: - Хай же я вмру від тої зарази... (Коцюб., І, 1955, 217); - А руки! Руки як держиш! - І продовжуючи стукати старого по голові стеком, приказував [хорунжий] в такт ударам: - По швах! По швах! По швах! (Багмут, Опов., 1959, 21); * Образно. Чути, як гупає бубон, приказує гармошка (Ю. Янов., І, 1958, 54); // тільки недок. Плачучи, промовляти що-небудь. Ридає [Чайчиха], ридає так, господи! Та тільки приказує: «Ой, світе мій, світе мій милий, світе мій красний!» (Вовчок, І, 1955, 271); Христя теж не стримала сліз. Але не приказувала, як мати, - тільки глибоко відхлипувала та судорожно здригалась, тамуючи в собі тяжкий біль (Іщук, Вербівчани, 1961, 41); // тільки недок. Говорити що-небудь час від часу, ні до кого не звертаючись. Мати було так приказує: хвала богу, сина оженила; хвала богу, невістки дождала [діждала] (Барв., Опов.., 1902, 203); Молодиці позгортували руки та важко зітхали, приказуючи: - Ой боже наш, боже наш! (Н.-Лев., II, 1956, 330); - Їстимемо яблучка, їстимемо, - приказував він, - стежачи за дружною, організованою працею (Донч., І, 1956, 67).
2. заст., розм. Те саме, що наказувати 1. - Добре, скажу йому [батькові], щоб віддавав мене за тебе, як і мати приказувала (Кв.-Осн., II, 1956, 258); - Не дуже натискуй! Спокійно! - приказував Степан Якович (Донч., V, 1957, 444); Всі взялися до обіду, бо Марина приказала: - Будем їсти, а для їх [них] заставлю в піч. (Григ., Вибр., 1959, 257); Старий не відповів лікареві, тільки зятеві приказав: - Заведи, Іване, коні до стайні і сам іди до свого дому! (Мак., Вибр., 1954, 340).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приказую | приказуємо |
2 особа | приказуєш | приказуєте |
3 особа | приказує | приказують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приказуватиму | приказуватимемо |
2 особа | приказуватимеш | приказуватимете |
3 особа | приказуватиме | приказуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приказував | приказували |
Жіночий рід | приказувала | |
Середній рід | приказувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приказуймо | |
2 особа | приказуй | приказуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приказуючи | |
Минулий час | приказувавши |