прилучення
ПРИЛУЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. прилучити, прилучитися. В часі прилучення Галичини до Австрії ані у Львові, ані загалом ніде в тім краю не було театру (Фр., XVI, 1955, 232); Прилучення трудящих до культури Ленін вважав однією з найважливіших умов соціалістичного будівництва (Біогр. Леніна, 1955, 251).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прилучення | прилучення |
Родовий | прилучення | прилучень |
Давальний | прилученню | прилученням |
Знахідний | прилучення | прилучення |
Орудний | прилученням | прилученнями |
Місцевий | на/у прилученні | на/у прилученнях |
Кличний | прилучення | прилучення |