прилюблятися
ПРИЛЮБЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРИЛЮБИТИСЯ, люблюся, любишся; мн. прилюбляться; док., діал. 1. Закохуватися в кого-небудь; починати любити. Як я до його [зятя] придивилась, прилюбилась, моя матінко, - то він мені за дитину рідну став (Вовчок, І, 1955, 281).
2. Починати любити що-небудь. - Ви ще ніколи не були в Парижі? - питає [Софі]. - Ні, - кажу, - це ми уперше тут. - Ото усе ж вас бавитиме... Париж гарний, і усі тут прилюбляються (Вовчок, І, 1955, 375); Морський півень співає цілий рік, і спів його нагадує музичний свист.. До цієї риби люди прилюбилися не тільки через її співи й красу. Досить згадати при гурманові її назву, як у нього починає слинка котитись, - така вона смачна (Наука.., 10, 1969, 50); // Виявляти пристрасть до чого-небудь. Прилюбився до горілки.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прилюбляюся | прилюбляємося |
2 особа | прилюбляєшся | прилюбляєтеся |
3 особа | прилюбляється | прилюбляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прилюблятимуся | прилюблятимемося |
2 особа | прилюблятимешся | прилюблятиметеся |
3 особа | прилюблятиметься | прилюблятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прилюблявся | прилюблялися |
Жіночий рід | прилюблялася | |
Середній рід | прилюблялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прилюбляймося | |
2 особа | прилюбляйся | прилюбляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прилюбляючись | |
Минулий час | прилюблявшись |