прима
ПРИМА, и, ж. 1. спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука.
2. спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду.
3. спец. Провідна партія, що виконується на одному з інструментів в інструментальному ансамблі; // Особа, що виконує провідну партію в ансамблі, а також інструмент, на якому вона виконується. За два роки було виготовлено сорок п'ять бандур: бандури прима, альт, альт харківського типу, бас та контрабас (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 61); Творча практика капели бандуристів довела, що бандура пікколо не виправдала себе. Її регістр по тембру і силі звуку успішно замінює високий регістр бандури прими (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 97).
4. театр., заст. Те саме, що примадонна. Ярославі трохи навіть полещує становище, в якім вона опинилась. Все, що тут затівається, - це ж, власне, заради неї, ну, принаймні вона тут у ролі прими, чи що... (Гончар, Циклон, 1970, 105).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прима | прими |
Родовий | прими | прим |
Давальний | примі | примам |
Знахідний | приму | прими, прим |
Орудний | примою | примами |
Місцевий | на/у примі | на/у примах |
Кличний | примо | прими |