присвійний
ПРИСВІЙНИЙ, а, е, грам. Який виражає належність. Присвійні прикметники виражають ознаку предмета за належністю його одиничному власникові, від назви якого вони утворені (Сучасна укр. літ. м., 11, 1969, 184); Присвійні займенники.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | присвійний | присвійна | присвійне | присвійні |
Родовий | присвійного | присвійної | присвійного | присвійних |
Давальний | присвійному | присвійній | присвійному | присвійним |
Знахідний | присвійний, присвійного | присвійну | присвійне | присвійні, присвійних |
Орудний | присвійним | присвійною | присвійним | присвійними |
Місцевий | на/у присвійному, присвійнім | на/у присвійній | на/у присвійному, присвійнім | на/у присвійних |