прискаржувати
ПРИСКАРЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСКАРЖИТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка, розм., заст. Скаржитися на кого-небудь. - Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (Свидн., Люборацькі, 1955, 48); - Вони не вміють полоти, - прискаржував Петрусь (Март., Тв., 1954, 149); - І ти.. мав совість брехати на нього, прискаржувати, продати, отак-о звірам брата?!. (Козл., Ю. Крук, 1957, 414); - Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (Фр., II, 1950, 342).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прискаржую | прискаржуємо |
2 особа | прискаржуєш | прискаржуєте |
3 особа | прискаржує | прискаржують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прискаржуватиму | прискаржуватимемо |
2 особа | прискаржуватимеш | прискаржуватимете |
3 особа | прискаржуватиме | прискаржуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прискаржував | прискаржували |
Жіночий рід | прискаржувала | |
Середній рід | прискаржувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прискаржуймо | |
2 особа | прискаржуй | прискаржуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прискаржуючи | |
Минулий час | прискаржувавши |