присліпуватий
ПРИСЛІПУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що підсліпуватий. Вона [будівля] стояла перед ним у всій своїй показності: довга-довга, низька, з невеличкими дверми і віконцями, позираючи де-де, мов присліпуваті злодійські очка (Фр., V, 1951, 383); Стара баба, очевидно, й присліпувата вийшла на поріг (Ю. Янов., IV, 1959, 27); Чи вечір згустився, чи око присліпувате мав полковник - йому довелося пильно придивлятися до своїх драгунів (Ле, Наливайко, 1957, 273).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | присліпуватий | присліпувата | присліпувате | присліпуваті |
Родовий | присліпуватого | присліпуватої | присліпуватого | присліпуватих |
Давальний | присліпуватому | присліпуватій | присліпуватому | присліпуватим |
Знахідний | присліпуватий, присліпуватого | присліпувату | присліпувате | присліпуваті, присліпуватих |
Орудний | присліпуватим | присліпуватою | присліпуватим | присліпуватими |
Місцевий | на/у присліпуватому, присліпуватім | на/у присліпуватій | на/у присліпуватому, присліпуватім | на/у присліпуватих |