присішка
ПРИСІШКА, -и, ж., заст. Стремено.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | присішка | присішки |
Родовий | присішки | присішок |
Давальний | присішці | присішкам |
Знахідний | присішку | присішки |
Орудний | присішкою | присішками |
Місцевий | на/у присішці | на/у присішках |
Кличний | присішко | присішки |
присішок
ПРИСІШОК, шка, ч. 1. розм. Дерев'яна підпірка. На його плечі знову навалились незміряна велич і краса довколишньої природи і жалюгідна мізерія життя людського: похилені, підперті присішками хати з чорними стріхами, порослими зеленим мохом (Кол., Терен.., 1959, 107).
2. заст. Стовпчик з розвилкою на кінці, в яку вкладають горизонтальну деревину (перев. при спорудженні клуні, сарая, повітки тощо). В клуні пахло сіном.. З присішків над током понахилялися трудові селянські боги в запавутинених рамках (Мушк., Чорний хліб, 1960, 77).
3. тільки мн., заст. Стремена. То теє промовляв [Голота], На присішках став, Без міри пороху підсипає, Татарину гостинця у груди посилає (Укр.. думи.., 1955, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | присішок | присішки |
Родовий | присішка | присішків |
Давальний | присішкові, присішку | присішкам |
Знахідний | присішок | присішки |
Орудний | присішком | присішками |
Місцевий | на/у присішку | на/у присішках |
Кличний | присішку | присішки |