приторочувати
ПРИТОРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОРОЧИТИ, рочу, рочиш, док., перех. Прив'язувати, прикріпляти тороками що-небудь (до сідла). Приторочити сакви коло сідла (Сл. Гр.); - Мені ж наша Лукія до сідла приторочила торбинку пшона, в олії смаженого, торбу тарані, сухарців, буханців... (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 293); // розм. Взагалі прикріплювати або прив'язувати що-небудь до чогось. Плащ-палатку він приторочить до ранця. Туди ж покладе кілька буханок хліба (Загреб., Європа 45, 1959, 85).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приторочую | приторочуємо |
2 особа | приторочуєш | приторочуєте |
3 особа | приторочує | приторочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приторочуватиму | приторочуватимемо |
2 особа | приторочуватимеш | приторочуватимете |
3 особа | приторочуватиме | приторочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приторочував | приторочували |
Жіночий рід | приторочувала | |
Середній рід | приторочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приторочуймо | |
2 особа | приторочуй | приторочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приторочуючи | |
Минулий час | приторочувавши |