притінений
ПРИТІНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притінити. У віями притінених очах дівчини перекочується острах (Стельмах, І, 1962, 188); В притіненім покої лежить на отоманці мама (Вільде, Троянди.., 1961, 52); Кизил краще розвивається в місцях злегка притінених, а при надмірному затіненні погано плодоносить і дає дрібні плоди (Колг. Укр., 11, 1961, 34).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | притінений | притінена | притінене | притінені |
Родовий | притіненого | притіненої | притіненого | притінених |
Давальний | притіненому | притіненій | притіненому | притіненим |
Знахідний | притінений, притіненого | притінену | притінене | притінені, притінених |
Орудний | притіненим | притіненою | притіненим | притіненими |
Місцевий | на/у притіненому, притіненім | на/у притіненій | на/у притіненому, притіненім | на/у притінених |