притінок
ПРИТІНОК, нка, ч. 1. Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок. * Образно. Вуса їжачаться, як у старого кота, і навіть в притінку, що заліг серед сивини неголеного підборіддя, ховається усмішка (Перв., Невигадане життя, 1958, 147).
2. Те, чим прикривають що-небудь від променів сонця або іншого джерела світла для створення тіні. Зразу після садіння рослини поливають, і коли дуже суха сонячна погода, зразу притіняють папером або спеціальними притінками (Озелен. колг. села, 1955, 194).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | притінок | притінки |
Родовий | притінку | притінків |
Давальний | притінкові, притінку | притінкам |
Знахідний | притінок | притінки |
Орудний | притінком | притінками |
Місцевий | на/у притінку | на/у притінках |
Кличний | притінку | притінки |