причащати
ПРИЧАЩАТИ, аю, аєш, недок., ПРИЧАСТИТИ, ащу, астиш, док., перех . Справляти над ким-небудь християнський обряд причастя, давати комусь причастя. Ой узяли безталанну, Закували у кайдани, Сповідали, причащали, Батька, матір нарікали (Шевч., II, 1953, 82); Носили [батьки] до церкви хворих дітей, причащали з одної ложечки - розкидали заразу по всьому селу... (Крот., Сини.., 1948, 26); - Синок занедужав. Ледве дише. Прийдіть, батюшка, причастити (Мирний, І, 1954, 305); Попросив я всіх присутніх вийти, Сам засів Миколу сповідати, Причастив його, святим олієм [єлеєм] Помазав (Фр., XIII, 1954, 333); * Образно. Дурнуваті вигадки про «страхіття колгоспного життя», якими щедро причащала німецьких вояків гітлерівська пропаганда, лишалися для Таубенфельда незграбною витівкою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 67).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | причащаю | причащаємо |
2 особа | причащаєш | причащаєте |
3 особа | причащає | причащають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | причащатиму | причащатимемо |
2 особа | причащатимеш | причащатимете |
3 особа | причащатиме | причащатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | причащав | причащали |
Жіночий рід | причащала | |
Середній рід | причащало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | причащаймо | |
2 особа | причащай | причащайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | причащаючи | |
Минулий час | причащавши |