пробирати
ПРОБИРАТИ, аю, аєш, недок., ПРОБРАТИ, беру, береш, док . 1. перех . Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін. Щоб зручніше було виносити вибрану плоскінь, на великих масивах посівів конопель пробирають поперечні доріжки 2 м завширшки (Техн. культ., 1956, 183); // Видаляти якусь частину рослин по всьому полю, даючи простір для кращого росту залишених. Пробирати моркву; // розм . Робити проділ (див . проділ1). Чоловік простяг руку, пробрав другою уси [вуса] (Мирний, І, 1954, 295); // розм . Вибирати, знаходити, звільняти для певної мети щось зручне, придатне для чого-небудь (звичайно місце). Здебільшого жінки сідали поруч із жінками, а чоловіки пробирали собі місце, щоб сісти ближче до сусіда або свата (Л. Янов., І, 1959, 399); Попов з декількома їздовими пробирав місце, щоб обоз міг просуватися (Бойч., Молодість, 1949, 54).
2. перех. і без додатка . Сильно діючи, викликати неприємне відчуття (про вітер, холод і т. ін.). Холод пробирав, але й надавав свіжості (Шер., В партиз. загонах, 1947, 16); Шуру пробирав холод. Вночі несподівано задув північний вітер (Гончар, III, 1959, 181); Свіжий подих, сповнений напруги, Над весняним Дніпром його пробрав (Перв., II, 1958, 193); // чим . Дошкуляти кому-небудь (холодом, морозом і т. ін.). - Тривайте, - каже чорт, -.. не допечемо вас вогнем, так проберем морозом (Стор., І, 1957, 89); // чим, також безос . Певними засобами викликати потовиділення. - Наливай! наливай [чаю]! Добре потом пробирає! (Мирний, І, 1954, 304); // перен . Сильно діяти на кого-небудь або повністю охоплювати когось (про почуття). Іван хвилю вагувався, а вкінці немов попхнуло його до смереки, приложив ухо і слухав .. Якийсь глибокий жаль пробирав його (Фр., III, 1950, 129); Його пробрав сором .
@ Дрижаки пробирають (пробрали) кого; Дрож пробирає (пробрав, пробрала) кого-те саме, що Дрож проймав (проймала, обгортав, обгортала, пронизував, пронизувала і т. ін .) (див . дрож). За кождим шелестом дрож його [Спориша] пробирала (Фр., II, 1950, 280); Микола раптом відчув, що його пробирає дрож (Ткач, Плем'я.., 1948, 100); Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки, я не міг нагрітися (Багмут, Записки.., 1961, 31); - Гріюся [чаєм], бо дрижаки таки добре пробрали! - відказую їй (Мирний, IV, 1955, 356); Мороз по шкірі пробирає (пробрав) - те саме, що Мороз іде (ішов, пішов, подирає і т. ін .) поза шкірою (поза шкурою, по шкірі, поза спиною і т. ін .) (див . мороз). Одійшов я подалі від мерців,.. від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (Собко, Скеля.., 1961, 48); Пробирає (пробрало) до [самих] кісток (до костей) - про відчуття сильного холоду. До самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Грим., Незакінч. роман, 1962, 150); Пробирати (пробрати) до [самих] кісток (до костей) - викликати у кого-небудь сильне відчуття холоду (про мороз, вітер і т. ін.). Осіння вже пора по-вовчи закрадалась, І холод до кісток рибалок пробирав (Рильський, Поеми, 1957, 261); Міцний мороз пробирав їх до кісток (Кач., Вибр., 1947, 162); Дощ перестав, стало ніби ясніше, але вітер пробирав до костей (Ірчан, II, 1958, 79); Пробирати (пробрати) до печінок - сильно діяти на організм. Добрий тютюнець - до печінок пробирає... (Збан., Сеспель, 1961, 252); Пробирати (пробрати) до сліз - справляти сильне враження. Приспів : а журавка ходить - пробирає аж до сліз (Тич., Зростай.., 1960, 44); Циганський піт пробирає (пробрав) - те саме, що Циганський піт проймає (охоплює і т. ін .) (див . піт). Мерщій! Танцює [Роман] без чобіт, умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (Дор., Три богатирі, 1959, 63).
3. перех., розм . Гостро дорікати кому-небудь, лаяти, осуджувати когось. Свекруха ще зверху Горпину пробирала, що хитра, що горда, що люта (Григ., Вибр., 1959, 122); Якось Зоя чула, батько пробирав у кабінеті приїжджого доцента з інституту механізації (Гончар, І, 1954, 526); Пробравши гарненько Грицька, щоб був слухняний, Галя глянула на машкару, й її сердите личко зразу повеселіло (Вас., І, 1959, 120); Мати захлинулася новою хвилею гніву і тому не могла звести голосу, щоб ще раз пробрати непокірну... (Речм., Весн. грози, 1961, 83).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробираю | пробираємо |
2 особа | пробираєш | пробираєте |
3 особа | пробирає | пробирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробиратиму | пробиратимемо |
2 особа | пробиратимеш | пробиратимете |
3 особа | пробиратиме | пробиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пробирав | пробирали |
Жіночий рід | пробирала | |
Середній рід | пробирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробираймо | |
2 особа | пробирай | пробирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пробираючи | |
Минулий час | пробиравши |