пробі
ПРОБІ, виг . 1. Уживається як волання про допомогу, порятунок; гвалт, караул. «О боже! Хилиться! Рятуйте! Пробі!» На крик страшний збігаються туркені (П. Куліш, Вибр., 1969, 422); Зовсім несподівано наткнувся [Андрій] на альтанку, звідки - пробі! - до нього вискочив здоровенний пес (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 33); // Уживається для вираження незгоди. [Другий лицар (підходить до Анни і вклоняється, запрошуючи до танцю ):] Тепер моя черга . [Анна (складає долоні ):] Синьйоре, пробі! (Л. Укр., III, 1952, 357); // ірон . Уживається для вираження великого бажання. Женитися пробі, а хліба врізать не вміє (Номис, 1864, № 13777); // Уживається для вираження переляку, здивування, розпачу і т. ін. - Не вільно виходити! - крикнув до нього один з гвардійців . - О пробі, а що ж там таке? - зітхнув ще більше переляканий Калинович (Фр., VI, 1951, 154); - Але пробі - в мене ж сівба зернових! - весь наллявся кров'ю, взявся багрянцем, як і його борода, Казанок (Крот., Сини.., 1948, 52); Леся Чуйгукова, дружина адвоката Чуйгука, того дня розгубилася до тої міри, що не могла впорядкувати звичайних фактів з свого життя. Пробі, як це сталося, як воно дійшло до того, що та дівчина стала постійним недільним гостем в її домі? (Вільде, Троянди.., 1961, 90).
@ Крики (волання) [на] пробі -зойки, що сповіщають про небезпеку; гукання на допомогу. Повисли в повітрі крики на пробі, й лемент, і обірваний стогін (Стар., Облога.., 1961, 35); - За дітей наших! - мимоволі вирвалося в Арсеня. Голосу свого не впізнав. Це напевне був голос переляку, волання пробі, а не клич до бою (Ле, Мої листи, 1945, 140); Кричати (крикнути, закричати, гукати, гукнути і т. ін .) [на] пробі - криком, зойком сповіщати про небезпеку; благати про допомогу. - Ой, лишечко! Ой, рятуйте! Ой, біда! - став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись... (Кв.-Осн., II, 1956, 200); Чи хтось голосить, чи кричить хтось на пробі. Забила хурделиця ревом (Головко, II, 1957, 315); Якби хто крикнув на пробі,.. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (Коцюб., II, 1955, 73); [Олімпіада Іванівна:] Гетьте звідси, а то я закричу пробі! (Л. Укр., II, 1951, 82); - Мовчки, заложивши руки, сидіти не годиться. Треба пробі гукати (Мирний, III, 1954, 259); Хоч кричи пробі - дуже скрутно, нестерпно.
2. у знач. присл . Неодмінно, достоту. Вона й не думала купати Миколки, та той, побачивши, що сестру купають, пробі намігся! (Мирний, III, 1954, 107); Старший син Остап в Червоній Армії біляків лупить, пробі в самого Будьонного в кінноті служить (Цюпа, Три явори, 1958, 30).
3. у знач. вставн. сл . Уживається для вираження непевності в чому-небудь; мабуть, певно. Вже вівці додому вертались, Охрім та Ганна сплять собі! Аж ось прочнулись і, пробі. Обідати уже зібрались (Укр. поети-романтики.., 1968, 510); І коваль, Зіньчин батько, пробі, запишеться (Головко, Вибр., 1936, 82); // Уживається у знач. близькому до буцім, неначе. Горпина хвилювалася. Федорка не втерпіла й засміялася голосно . - Чого ти? Збрехнула Федорка : пробі, чудне згадала щось (Головко, І, 1957, 215).
проба
ПРОБА, и, ж. 1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. Ану, заспіваєм! Проби ради... (Шевч., І, 1963, 304); Інженер Ваденін зайшов до лабораторії і, поглядаючи на цілий ряд бетонних кубиків з різними пошкодженнями після проби,.. спитав, як справи (Коцюба, Нові береги, 1959, 183); Психологічні проби дають змогу виявити втомлення або збудження космонавта, скласти уявлення про його працездатність (Рад. Укр., 23.Х 1962, 3); Процент енергії, проростання і схожості визначають обчисленням середнього арифметичного чотирьох проб (Овоч., 1956, 71); // рідко. Те саме, що випробування 2. Та не сама тюрма була для мене найтяжчою пробою : засуд кримінального суду, а особливо .. засуд усеї суспільності, кинений на нас, страшенно болів мене (Фр., І, 1955, 16); По роках проби і блукань Прибився [Турчиновський] знов у рідну Березань (Зеров, Вибр., 1966, 37); // Репетиція. Пан директор, що співав завсігди в хорі другим тенором,.. не ходив на проби (Март., Тв., 1954, 198); - А як же буде з співами? Сьогодні ж неділя : на п'яту, як завжди, призначено пробу (Смолич, Мир.., 1958, 31); Після зими, уперше на ставку, Був жаб'ячий концерт. Вірніш - була то проба. І жабу вибрали стару За диригента (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 166); // кін. Зйомка актора в епізоді з метою виявлення відповідності його даних певній ролі у фільмі; результат такої зйомки. Ми негайно викликали його [актора] на пробу (Довж., III, 1960, 138); Для однієї і тієї ж ролі здебільшого відбирається кілька проб двох-трьох і більшої кількості акторів (Мист. кіно, 1955, 45).
Брати (ставити) на пробу - випробовувати певні людські якості, властивості. Зупинявся [Воронцов] біля десантних груп, звично брав на пробу їхній настрій (Гончар, III, 1959, 349); [Гелен:] Кассандро, послухай, нащо ти мене на пробу ставиш дотинками тими? (Л. Укр., II, 1951, 304); Для проби; На пробу - з метою перевірки, випробування, оцінки. Для проби він задав мені з букваря десять букв і проказав разів зо три (Збірник про Кроп., 1955, 17); - Я приніс сніп зжатої кукурудзи на пробу (Коб., III, 1956, 505); Дівчата на ходу лисицями зазирали у вози, обережно брали з полови посуд до рук на пробу (Гончар, Таврія, 1952, 25); Робити (зробити) пробу - перевіряти робочі і т. ін. можливості чого-небудь; оцінювати якості, властивості кого-, чого-небудь. Пробу обраного узору слід робити на окремих маленьких зразках (В'язання.., 1957, 35); - Можемо зробити пробу, - мовить їжак . - Ану, побиймося об заклад, побачиш, чи я тебе [Зайця] не перегоню [пережену] (Фр., IV, 1950, 64); Саїд прийняв рішення зробити другого дня робочу пробу дрібномонтажного й пресувально-ковальського цехів (Ле, Міжгір'я, 1953, 237).
2. Частина чого-небудь, узята для дослідження, визначення складу, якостей, властивостей і т. ін. Ложкою на довжелезній залізній ручці Стьопа взяв останню пробу і, розсунувши лопаткою шлак, немов здувши пінку на молоці, вилив розтоплений метал у стакан (Собко, Біле полум'я, 1952, 9); Найкращим способом визначення, чи вилежування льону закінчилося, є відбирання проб. Для цього в різних місцях стелища набирають невеликі горсточки трести, з яких складають пробу вагою до 2-2,5 кг (Техн. культ., 1956, 84); // Дослідний зразок, екземпляр чого-небудь; взірець. Герман уже давніше звернув увагу на сей новий продукт [земний віск] і вислав проби його різним віденським хімікам (Фр., VIII, 1952, 379).
Брати пробу чого і без додатка : а) визначати склад, якість, властивість і т. ін. чого-небудь. Повільно проходжувався він [покупець] між величезних барил, брав пробу, нюхав (Тулуб, Людолови, II, 1957, 131); Брати пробу сталі; Брати пробу дозрілості хлібів; б) те саме, що Знімати (зняти) пробу. За Лідою прийшли з робітничої їдальні, щоб ішла брати пробу обіду (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 137); Знімати (зняти) пробу з чого - пробувати їжу на смак, куштувати; їсти. А тут Векла - підійшла, вклонилась . - Так вам, пане, ваше превосходительство, і капусняку дати, чи вже з самих вареників пробу знімете? (Головко, А. Гармаш, 1971, 397).
3. Кількість вагомих частин благородного металу в одиниці лігатурного металу (сплаву), з якого виготовляють ювелірні вироби і карбують монети. Три срібні чарки, густо вкриті позолотою, а одна і зовсім золота, з високою пробою, теж були на шовковій хустці (Кучер, Чорноморці, 1956, 396); Підрахунки показали, що на позолоту бані Софійської дзвіниці має піти три з половиною кілограми коштовного металу високої 96-ї проби (Наука.., 9, 1971, 48); // Тавро на зливках благородного металу або на виробах з нього, яке вказує на якість сплаву та його склад. На срібних виробах [XVIII ст. на Україні] зустрічається проба від 8 до 14 каратів включно (Укр. золотарство, 1970, 45).
$ Високої (найвищої, чистої і т. ін .) проби хто, що - найкращої якості. Франко - лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (Коцюб., III, 1956, 42); Тичина нікого не повторює в своїй добротній, високої проби чеканці поетичної строфи (Рад. літ-во, 7, 1967, 45); Низької (невисокої і т. ін .) проби хто, що - поганої якості. Він переконався, що молодий граф Едвін - чоловік дуже низької проби, картяр і розпусник (Фр., III, 1950, 166); Не завжди щастить журналам приходити на зустріч з читачем з повноцінним «багажем» : трапляються .. і твори невисокої ідейно-художньої проби (Рад. літ-во, 7, 1971, 29).
4. Літературний або мистецький твір початківця. Казку .. я хотіла послать в Галичину, в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба (Л. Укр., V, 1956, 18); Перший мій сценарій .. був задуманий як комедійний, і перша режисерська проба .. теж була в цьому жанрі (Довж., І, 1958, 21); * Образно. Не менш талановиті його [морозу] скульптурні проби. Він користується як матеріалом чим тільки зможе (Коцюб., II, 1955, 433).
5. діал. Спроба. З біографічного боку вісімдесяті роки - то історія Франкових проб примиритися з галицькими народовцями (Крим., Вибр., 1965, 458); Удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів і змусити до проби порятунку всім разом (Хотк., II, 1966, 240).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проба | проби |
Родовий | проби | проб |
Давальний | пробі | пробам |
Знахідний | пробу | проби |
Орудний | пробою | пробами |
Місцевий | на/у пробі | на/у пробах |
Кличний | пробо | проби |