провинець
ПРОВИНЕЦЬ, -нця, ч. Винуватець, ініціатор, призвідник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | провинець | провинці |
Родовий | провинця | провинців |
Давальний | провинцеві, провинцю | провинцям |
Знахідний | провинця | провинців |
Орудний | провинцем | провинцями |
Місцевий | на/у провинці, провинцеві | на/у провинцях |
Кличний | провинцю | провинці |