проворненький
ПРОВОРНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до проворний. Ївзі й нужди мало : проворненька, веселенька, скрізь мотається (Кв.-Осн., II, 1956, 303); Вона встала, проворненькою ходою пішла до вікна, взяла з одвірка половину виплетеної панчохи з дротами (Н.-Лев., VI, 1966, 25); Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав Та якось у сільце й попав (Гл., Вибр., 1951, 16).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проворненький | проворненька | проворненьке | проворненькі |
Родовий | проворненького | проворненької | проворненького | проворненьких |
Давальний | проворненькому | проворненькій | проворненькому | проворненьким |
Знахідний | проворненький, проворненького | проворненьку | проворненьке | проворненькі, проворненьких |
Орудний | проворненьким | проворненькою | проворненьким | проворненькими |
Місцевий | на/у проворненькому, проворненькім | на/у проворненькій | на/у проворненькому, проворненькім | на/у проворненьких |