проворність
ПРОВОРНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. проворний. Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (Н.-Лев., IV, 1956, 76); Ріпаку завжди подобався Мазур проворністю - він усе робив так, як робив би це Павло, швидко і вправно (Хор., Місто.., 1962, 22); В задній частині двору була ще одна хвіртка, і турок шаснув у неї з проворністю миші (Добр., Очак. розмир, 1965, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проворність | проворності |
Родовий | проворності, проворности | проворностей |
Давальний | проворності | проворностям |
Знахідний | проворність | проворності |
Орудний | проворністю | проворностями |
Місцевий | на/у проворності | на/у проворностях |
Кличний | проворносте | проворності |