провінціалізм
ПРОВІНЦІАЛІЗМ, у, ч. 1. Манери, звички, смаки і т. ін., властиві провінціалу, прийняті у провінції. - Мені треба розважитися, бо я з нудьги починаю марніти... - Серденько, - пропищала Санда . - Вітаю! Ви, здається, почали видужувати від провінціалізму... (Чаб., Балкан. весна, 1960, 250).
2. лінгв. Слово, вираз, вживання яких обмежене якою-небудь областю, якимсь містом і т. ін. і які невластиві літературній мові. Франко в «Лисі Микиті» ще більше позбувся вузьких провінціалізмів, незважаючи на те, що поема відображає західноукраїнське життя (Мовозн., XIII, 1955, 89); І архаїзми, і провінціалізми, і арготизми можуть давати великий художній ефект, якщо їх застосовано вдало, в міру (Рад. літ-во, 8, 1971, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | провінціалізм | провінціалізми |
Родовий | провінціалізму | провінціалізмів |
Давальний | провінціалізмові, провінціалізму | провінціалізмам |
Знахідний | провінціалізм | провінціалізми |
Орудний | провінціалізмом | провінціалізмами |
Місцевий | на/у провінціалізмі | на/у провінціалізмах |
Кличний | провінціалізме | провінціалізми |