проголошуваний
ПРОГОЛОШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до проголошувати. Необхідною умовою поліпшення господарської організації і зростання виробництва є фактичне проведення в життя зверху донизу не раз проголошуваного принципу точної відповідальності певної особи за певну роботу (КП України в резол. і рішен.., 1958, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проголошуваний | проголошувана | проголошуване | проголошувані |
Родовий | проголошуваного | проголошуваної | проголошуваного | проголошуваних |
Давальний | проголошуваному | проголошуваній | проголошуваному | проголошуваним |
Знахідний | проголошуваний, проголошуваного | проголошувану | проголошуване | проголошувані, проголошуваних |
Орудний | проголошуваним | проголошуваною | проголошуваним | проголошуваними |
Місцевий | на/у проголошуваному, проголошуванім | на/у проголошуваній | на/у проголошуваному, проголошуванім | на/у проголошуваних |