прогризений
ПРОГРИЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогризти 1. Двері рипнули на іржавих завісах, яскравий жмут сонячного проміння вдерся до комірчини, і вкрай спантеличений пацюк кинувся у прогризену в підлозі дірку (Донч., II, 1956, 10); // у знач. прикм. Нижні щелепи білок складаються з двох половинок, які з'єднані м'язами. Коли вони розслаблені, різці зближуються, а коли напружені - роз'єднуються. Встромивши стиснуті зуби в прогризену дірочку, звірок скорочує щелепні м'язи, а різці при цьому розходяться й розколюють горіх (Знання.., 1, 1973, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прогризений | прогризена | прогризене | прогризені |
Родовий | прогризеного | прогризеної | прогризеного | прогризених |
Давальний | прогризеному | прогризеній | прогризеному | прогризеним |
Знахідний | прогризений, прогризеного | прогризену | прогризене | прогризені, прогризених |
Орудний | прогризеним | прогризеною | прогризеним | прогризеними |
Місцевий | на/у прогризеному, прогризенім | на/у прогризеній | на/у прогризеному, прогризенім | на/у прогризених |