прогрібати
ПРОГРІБАТИ, аю, аєш, недок., ПРОГРЕБТИ, бу, беш; мин. ч. прогріб, гребла, ло; док. 1. перех. Вигрібаючи що-небудь або розводячи щось у різні боки, утворювати прохід, діру, заглибину тощо; очищаючи що-небудь від чогось, звільняти місце і т. ін. Іван повернув упритул до острова, ніс човна врізався в лепеху, прогрібаючи серед хащів [хащ] важку дорогу (Гуц., Скупана.., 1965, 235); Він підповз до клуні, де відбувалися збори, прогріб дірку в соломі, наставив вухо (Ю. Янов., Мир, 1956, 87); Прогрібати місце .
2. тільки док., перех. і без додатка, неперех. Гребти (у 2 знач.) якийсь час.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогрібаю | прогрібаємо |
2 особа | прогрібаєш | прогрібаєте |
3 особа | прогрібає | прогрібають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогрібатиму | прогрібатимемо |
2 особа | прогрібатимеш | прогрібатимете |
3 особа | прогрібатиме | прогрібатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прогрібав | прогрібали |
Жіночий рід | прогрібала | |
Середній рід | прогрібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогрібаймо | |
2 особа | прогрібай | прогрібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прогрібаючи | |
Минулий час | прогрібавши |