прогрівати
ПРОГРІВАТИ, аю, аєш, недок .. ПРОГРІТИ, ію, ієш, док., перех. 1. Застосовуючи тепло, нагрівати що-небудь як слід, цілком, повністю. Консервовану квасолю перекладають у каструлю разом з рідиною, прогрівають, відціджують і заправляють вершковим маслом (Укр. страви, 1957, 216); Помилка Кальниболоцького полягала в тому, що він, не зумівши прогріти наскрізь заліза, спалив його і коли почав варити, у нього нічого не вийшло... (Сенч., Опов., 1959, 19); // Зігрівати що-небудь якоюсь мірою, віддаючи йому власне тепло. Це весна. Нехай буяє повінь! Хай проміння землю прогріва (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 89); Влітку сонце нагріває поверхню [тундри], але ще не настільки, щоб прогріти її на велику глибину (Фіз. геогр., 5, 1956, 124); // Повертати втрачене тепло замерзлому тілу або його частинам. Змерзлий [Костюк] сидів біля грубки, сьорбав із кухлика чай . - Прогріваю себе , - пожартував він , - з усіх боків : зовні і зсередини (Головко, II, 1957, 526); // Примушувати працювати (охолоджений мотор). Десь глухо гуло : то шофери прогрівали мотори (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 31).
2. перен. Втішати, підбадьорювати кого-небудь співчуттям. Найбільше людей скупчувалось навколо Тимофія Горицвіта. Він мовчки ішов зі своєю чистою кроковкою і чув на собі сотні очей, одні прогрівали його надіями [на землю], інші просвердлювали злобою (Стельмах, II, 1962, 131).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогріваю | прогріваємо |
2 особа | прогріваєш | прогріваєте |
3 особа | прогріває | прогрівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогріватиму | прогріватимемо |
2 особа | прогріватимеш | прогріватимете |
3 особа | прогріватиме | прогріватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прогрівав | прогрівали |
Жіночий рід | прогрівала | |
Середній рід | прогрівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогріваймо | |
2 особа | прогрівай | прогрівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прогріваючи | |
Минулий час | прогрівавши |