продовжувач
ПРОДОВЖУВАЧ, а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками. Великий продовжувач справи Маркса Ленін підніс значення революційної теорії (П'ятдесят років КПРС, 1953, 7); Толстой був продовжувачем великих реалістичних традицій, ідей гуманізму, народності, високого громадського покликання літератури (Рад. літ-во, 1, 1961, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | продовжувач | продовжувачі |
Родовий | продовжувача | продовжувачів |
Давальний | продовжувачеві, продовжувачу | продовжувачам |
Знахідний | продовжувача | продовжувачів |
Орудний | продовжувачем | продовжувачами |
Місцевий | на/у продовжувачі, продовжувачу, продовжувачеві | на/у продовжувачах |
Кличний | продовжувачу | продовжувачі |