прожирати
ПРОЖИРАТИ, аю, аєш, недок., ПРОЖЕРТИ, жеру, жереш, док., перех., розм. З'їдати, поїдати що-небудь. Я тоту бурішечку [картопельку] гірко прожираю. Варениці на полиці, на них позираю (Коломийки, 1969, 57); // вульг. Те саме, що зжирати 1. Плив по морі, та його риба з човном прожерла (Сл. Гр.); Цар оддав змієві прожерти свою дочку (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прожираю | прожираємо |
2 особа | прожираєш | прожираєте |
3 особа | прожирає | прожирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прожиратиму | прожиратимемо |
2 особа | прожиратимеш | прожиратимете |
3 особа | прожиратиме | прожиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прожирав | прожирали |
Жіночий рід | прожирала | |
Середній рід | прожирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прожираймо | |
2 особа | прожирай | прожирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прожираючи | |
Минулий час | прожиравши |