прокурювати
ПРОКУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКУРИТИ, курю, куриш, док. 1. перех. Насичувати тютюновим димом, курячи; // Насичувати димом, одержаним від спалювання ароматичних речовин; // Наповнювати, насичувати собою (про дим, ароматичні речовини і т. ін.).
2. перех. Витрачати на куриво.
3. перех. і неперех., розм. Протоплювати (звичайно чимось курним). Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... (Мирний, І, 1949, 140); Зима, морози, а в його топить нічим... Ну, хоч кричи - нічим. Прокурить жінка гнійком, наробить чаду, та й усе (Тесл., З книги життя, 1949, 28).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокурюю | прокурюємо |
2 особа | прокурюєш | прокурюєте |
3 особа | прокурює | прокурюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокурюватиму | прокурюватимемо |
2 особа | прокурюватимеш | прокурюватимете |
3 особа | прокурюватиме | прокурюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прокурював | прокурювали |
Жіночий рід | прокурювала | |
Середній рід | прокурювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокурюймо | |
2 особа | прокурюй | прокурюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прокурюючи | |
Минулий час | прокурювавши |