проломлюватися
ПРОЛОМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОЛОМИТИСЯ, ломлюся, ломишся; мн. проломляться; док. 1. Від ударів певної зовнішньої сили або під вагою продавлюватися, руйнуватися. Насупроти столу, між череватою пічкою й другою стіною, притулився піл з чотирьох тоненьких драничок, таких хистких, що вони хиталися та вгиналися й тоді, як хто до їх підходив, немов перестерігали не накладувати [накладати] на їх нічого, щоб, бува, не проломилися (Мирний, IV, 1955, 287); До чого ж легко зітхнулося б Вадикові, якби опинився він зараз хоча б на один поверх нижче. Але підлога під ним, на жаль, не проломилася (Шовк., Людина.., 1962, 201); Новий залізобетонний міст на їхніх очах просів, проломивсь, з гуркотом завалився : вода збила бики (Гончар, Циклон, 1970, 188); // Власною вагою ламаючи що-небудь ламке, крихке, втрачати під собою опору; провалюватися. - Глядіть, тату, щоб ви справді не проломилися на цьому льоду! (Вол., Місячне срібло, 1961, 205).
2. Долаючи перешкоди, із зусиллям прокладати собі шлях, дорогу. Почулося нетерпляче сопіння, могутня вогнисто-руда туша, віючи на хлопців нетерплячою жаротою, проломлювалася просто на галявинку (Загреб., Диво, 1968, 79).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проломлююся | проломлюємося |
2 особа | проломлюєшся | проломлюєтеся |
3 особа | проломлюється | проломлюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проломлюватимуся | проломлюватимемося |
2 особа | проломлюватимешся | проломлюватиметеся |
3 особа | проломлюватиметься | проломлюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проломлювався | проломлювалися |
Жіночий рід | проломлювалася | |
Середній рід | проломлювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проломлюймося | |
2 особа | проломлюйся | проломлюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | проломлюючись | |
Минулий час | проломлювавшись |