проманіжити
ПРОМАНІЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм. 1. Побити кого-небудь. Я його добре проманіжив - знатиме, як мене займати (Сл. Гр.).
2. Протомити, вимучити кого-небудь, примусивши довго чекати, протримавши десь багато часу. Це вона його проманіжила цілу ніч на лавочці у себе під тином (Добр., Тече річка.., 1961, 188).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проманіжу | проманіжимо |
2 особа | проманіжиш | проманіжите |
3 особа | проманіжить | проманіжать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проманіжив | проманіжили |
Жіночий рід | проманіжила | |
Середній рід | проманіжило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проманіжмо | |
2 особа | проманіж | проманіжте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | проманіживши |