проповідниця
ПРОПОВІДНИЦЯ1, і, ж. Жін. до проповідник. Саме того дня, як писар збирав до себе свій конгрес, в село прийшла штундівська проповідниця, якась немолода вже дівка (Н.-Лев., IV, 1956, 156).
ПРОПОВІДНИЦЯ2, і, ж. Те саме, що амвон. - Світ ся валить, любенькі , - ще нині ж таки кричав би святець з проповідниці (Козл., Ю. Крук, 1957, 370); Кілька вояків боязко підступили до сходів проповідниці (Ірчан, II, 1958, 321).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проповідниця | проповідниці |
Родовий | проповідниці | проповідниць |
Давальний | проповідниці | проповідницям |
Знахідний | проповідницю | проповідниці, проповідниць |
Орудний | проповідницею | проповідницями |
Місцевий | на/у проповідниці | на/у проповідницях |
Кличний | проповіднице | проповідниці |