прорубаний
ПРОРУБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорубати. Вікно було прорубане високо вгорі, трохи не під самою стелею, і виходило на ганок (Фр., І, 1955, 273); Купання в крижаній воді поширено нині .. Щодня можна бачити, як десятки «моржів» плавають в ополонках, прорубаних в дніпровській кризі (Рад. Укр., 6.II 1964, 3); // прорубано, безос. присудк. сл. Прорубано масиви скель, і рівна дорога лягла (Ю. Янов., IV, 1959, 116).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прорубаний | прорубана | прорубане | прорубані |
Родовий | прорубаного | прорубаної | прорубаного | прорубаних |
Давальний | прорубаному | прорубаній | прорубаному | прорубаним |
Знахідний | прорубаний, прорубаного | прорубану | прорубане | прорубані, прорубаних |
Орудний | прорубаним | прорубаною | прорубаним | прорубаними |
Місцевий | на/у прорубаному, прорубанім | на/у прорубаній | на/у прорубаному, прорубанім | на/у прорубаних |