прорізний
ПРОРІЗНИЙ, а, е. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло : євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (Стельмах, І, 1962, 414).
2. Який утворився внаслідок прорізування. Крій кептарів досить простий .. Кептарі можуть мати невеликі кишені (накладні або прорізні ) різноманітної форми - у вигляді прямокутника, трапеції, півкола (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 60); // Признач. для прорізування. Пази шириною 2-2,5 мм фрезерують прорізними фрезами (Технол. різального інстр., 1959, 147).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прорізний | прорізна | прорізне | прорізні |
Родовий | прорізного | прорізної | прорізного | прорізних |
Давальний | прорізному | прорізній | прорізному | прорізним |
Знахідний | прорізний, прорізного | прорізну | прорізне | прорізні, прорізних |
Орудний | прорізним | прорізною | прорізним | прорізними |
Місцевий | на/у прорізному, прорізнім | на/у прорізній | на/у прорізному, прорізнім | на/у прорізних |