просвітителька
ПРОСВІТИТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до просвітитель. Папа [римський] славив жорстоку Марію-Терезу як просвітительку (Скл., Карпати, II, 1954, 285).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просвітителька | просвітительки |
Родовий | просвітительки | просвітительок |
Давальний | просвітительці | просвітителькам |
Знахідний | просвітительку | просвітительок |
Орудний | просвітителькою | просвітительками |
Місцевий | на/у просвітительці | на/у просвітительках |
Кличний | просвітителько | просвітительки |