просвітлення
ПРОСВІТЛЕННЯ, я, с. Стан за знач. просвітлити, просвітлювати і просвітлитися, просвітлюватися. У хвилини просвітлення Черниш потай узяв їі [гранату] під стіною в сусіда і заховав під себе (Гончар, III, 1959, 161); Дорогі спогади облагороджують серце, вносять у нього просвітлення (Вітч., 10, 1964, 215).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просвітлення | просвітлення |
Родовий | просвітлення | просвітлень |
Давальний | просвітленню | просвітленням |
Знахідний | просвітлення | просвітлення |
Орудний | просвітленням | просвітленнями |
Місцевий | на/у просвітленні | на/у просвітленнях |
Кличний | просвітлення | просвітлення |