прославлений
ПРОСЛАВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прославити 1, 2. Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (Коцюб., II, 1955, 365); До самого 1835 р. в лісах Поділля діяв прославлений у піснях і легендах народний захисник, гроза польського панства Устим Кармелюк (Від давнини.., І, 1960, 22).
2. у знач. прикм. Широко відомий, славнозвісний. На мотопаруснику - майбутні мореплавці у робах, все молоді, веселі хлопці-практиканти, що самі цю яхту й збудували, самі й викликались доставити нею на завод прославленого капітана Дорошенка (Гончар, Тронка, 1963, 340); Кожен з нас, трудівників прославленого «Арсеналу», пишається тим, що працює на підприємстві, яке носить ім'я вождя революції (Веч. Київ, 21.ІII 1968, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прославлений | прославлена | прославлене | прославлені |
Родовий | прославленого | прославленої | прославленого | прославлених |
Давальний | прославленому | прославленій | прославленому | прославленим |
Знахідний | прославлений, прославленого | прославлену | прославлене | прославлені, прославлених |
Орудний | прославленим | прославленою | прославленим | прославленими |
Місцевий | на/у прославленому, прославленім | на/у прославленій | на/у прославленому, прославленім | на/у прославлених |