простота
ПРОСТОТА, и, ж ., заст . 1. Простий народ. - Як мені піти проти закону і порядку, від бога даного, і у ваш рід благородний віддати свою дитину, рожденую [народжену] од простоти і мужичества [мужицтва]? (Кв.-Осн., II, 1956, 344); Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут [у шинку] п'яне море темної простоти... (Мирний, І, 1949, 415).
2. Наївна, простодушна людина. - Ха, ха, ха! - зареготався Ясь . - Управитель з макітрами! Ха, ха, ха! Ой, простото, простото! Ой, господине моя дорога! (Н.-Лев., І, 1956, 159); Прискорюючи ходу, Бараболя оминув криницю зі свіжим журавлем, не в силі збагнути, чому не зміг одурити оцю простоту . Хоча не така вона [Мар'яна] вже й проста, як здавалось йому (Стельмах, II, 1962, 294).
ПРОСТОТА, и, ж . 1. Якість і властивість за знач. простий 2-4. В голові у нього, мов блискавка, промайнула нова думка . Думка та вразила його незвичайною простотою (Коцюб., І, 1955, 35); - Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти і чарівної милозвучності (Фр., IV, 1950, 134); В залі, що чарувала простотою свого .. убранства, були вже деякі гості (Ільч., Серце жде, 1939, 181); Я був зачарований культурністю, тонкими дотепами і .. особливою простотою майора (Багмут, Записки.., 1961, 77); Щира сімейна простота і лагідність, щось гранично мирне, цивільне, затишне поєднувалось в характері Гречкуна з холодною військовою рішучістю (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 96).
@ З [сердечної] простоти - через зайву довірливість, наївність. - Хоч і ми [мужики] знаємо, що у царя грошей багато, та так собі з простоти розсуждаємо [міркуємо], що і багато є, де йому й дівати (Кв.-Осн., II, 1956, 146); Свята простота - про надто довірливу, наївну людину. - О, свята простота! - Ігор звів очі до стелі . - Ти й досі, мов дитина, наївний (Шовк., Людина.., 1962, 241).
2. Прості, невимушені стосунки між людьми. [Дівчина:] Я думаю, тільки між дітьми можлива така простота (Л. Укр., II, 1951, 105); Вони трималися з ним невимушено, з грубуватою простотою (Тют., Вир, 1964, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | простота | простоти |
Родовий | простоти | простот |
Давальний | простоті | простотам |
Знахідний | простоту | простоти |
Орудний | простотою | простотами |
Місцевий | на/у простоті | на/у простотах |
Кличний | простото | простоти |