проступок
ПРОСТУПОК, пку, ч . Вчинок, що порушує які-небудь норми, правила поведінки, загальноприйнятий порядок; провина. Всі стали віщувати йому лиху долю за його злобні проступки, а найпаче же за те, що підстрелив паламаревого бузька (Ков., Світ.., 1960, 124); За невиконання статутних обов'язків та інші проступки член або кандидат у члени партії притягається до відповідальності і на нього можуть бути накладені стягнення (Статут КПРС, 1971, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проступок | проступки |
Родовий | проступку | проступків |
Давальний | проступкові, проступку | проступкам |
Знахідний | проступок | проступки |
Орудний | проступком | проступками |
Місцевий | на/у проступку | на/у проступках |
Кличний | проступку | проступки |