протрубити
ПРОТРУБИТИ, трублю, трубиш; мн. протрублять; док., перех. і неперех. 1. Док. до трубити 1-3. Десь нагорі протрубила сурма (Речм., Весн. грози, 1961, 369); Поїзд, гучно протрубивши в степові ранкові простори, круто звернув праворуч (Коз., Листи.., 1967, 279); Протрубив сердито джміль (Кочура, Родина.., 1962, 72); Голосом чистим і поважним, мов у золоту трубу, протрубив [Сомко]: - Не положу [булави]! (П. Куліш, Вибр., 1969, 167); Високо підняли [музики] свої труби .. й урочисто протрубили, як на параді (Кучер, Трудна любов, 1960, 163).
2. Трубити (у 1-4 знач.) якийсь час.
@ Протрубити вуха кому - те саме, що Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін .) вуха (див. вухо).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протрублю | протрубимо |
2 особа | протрубиш | протрубите |
3 особа | протрубить | протрублять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | протрубив | протрубили |
Жіночий рід | протрубила | |
Середній рід | протрубило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протрубімо | |
2 особа | протруби | протрубіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | протрубивши |