протюпати
ПРОТЮПАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Док. до тюпати. Заскрипіла гарба, і круторогі воли, помахуючи муругими головами, протюпали мимо корівника (Тют., Вир, 1964, 113); Коли останній вершник на чалому коні протюпав слідом за обозом, Остап раптом сів біля рушниці (Кочура, Зол. грамота, 1960, 374); Дорога перед очима тягнеться, немов у безконечність, від одного стовпа до другого поки протюпаєш, то, здається, вічність минула (Фр., IV, 1950, 259).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протюпаю | протюпаємо |
2 особа | протюпаєш | протюпаєте |
3 особа | протюпає | протюпають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | протюпав | протюпали |
Жіночий рід | протюпала | |
Середній рід | протюпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протюпаймо | |
2 особа | протюпай | протюпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | протюпавши |