професура
ПРОФЕСУРА, и, ж. 1. Посада професора (у 1 знач.). Ще кінчаючи свою науку в Віденському університеті у відомого вченого професора Ягича, Франко почав готуватися до професури (Коцюб., III, 1956, 35); Незважаючи на свої тридцять років, він мав уже кандидатське звання, і товариші пророкували йому професуру (Добр., Тече річка.., 1961, 79).
2. збірн. Професори. В обговоренні доповіді Долгіна взяли участь і наукові співробітники, і професура (Рибак, Час.., 1960, 724); Царський уряд з допомогою реакційної професури жорстоко переслідував передову студентську молодь (Наука.., 8, 1959, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | професура | професури |
Родовий | професури | професур |
Давальний | професурі | професурам |
Знахідний | професуру | професури |
Орудний | професурою | професурами |
Місцевий | на/у професурі | на/у професурах |
Кличний | професуро | професури |